Інтернет-новини загрожують традиційним джерелам новин, а як щодо друкованих видань?

000int-jour.jpg

Термін "журналістика" є великою парасолькою, яка накриває безліч засобів масової інформації й тем, які потрапляють у її тінь. Справді, називати "журналістів" єдиним видом професіоналів, це означає ігнорувати різниці між тим, що щоденно робить журналіст телерадіокомпанії й, скажімо, оглядач газети.

Але тепер, здається, що у зв'язку з фінансовою кризою, яка прискорила кризу засобів масової інформації, пристосування до нових умов було сприйняте як ключ до виживання, як дещо, що показало, що різні види засобів масової інформації все більше зближаються й у деяких точках переплітаються. Незважаючи на те, що журналісти можуть боротися за одне й те саме - тобто, зробити новини ходовим товаром - при цьому вони можуть поранити соратників зі своєї команди.
В неділю оглядач засобів масової інформації газети The Guardian Пітер Престон наголосив, що, можливо, час каналів новин, таких як BBC News 24, закінчується: він пояснив це тим, що Інтернет тепер може повідомляти ту саму інформацію так само ефективно й вона є все більш доступною завдяки швидшому потоковому відео. Він зайшов навіть далі, припустивши, що "можливо, весь бізнес прямої трансляції новин приречений".
Якщо це правда, то слід очікувати, що телерадіокомпанії, такі як BBC, звернуться до Інтернету, щоб одержати можливість гарантувати своє виживання. У лютому BBC оголосила про випуск трьох програмних додатків для iPhone із квітня та про те, що незабаром після цього будуть доступні версії для Blackberry і смартфонів на платформі Google Android.
До того ж, Асоціація видавцівгазет(представницька організація всіх великих британських видавців) відреагувала на новину з обуренням, звинувативши BBCу вторгненні на територію традиційних друкованих видань в намаганні одержати дохід у сфері мобільних новин та закликавши BBC Trust "заблокувати ці шкідливі плани, які загрожують задушити важливий новий ринок новин і інформації". Ось так починається порочне коло.
Переміщення газет в Інтернет вимагає від видавців дещо більшого, ніж просто вирішення питання, чи брати за це плату. Необхідно обміркувати, як це зробити, і, мабуть найважливіше, навіщо. Для видань, які можуть продаватися, обслуговуючи певну нішу, відповідь лежить на поверхні. Варто лише подивитися, як газета Financial Times перетворилася зі збиткового видання в 2002 р. на майже єдине видання, яке одержало прибуток торік - у той час, як інші засоби масової інформації просто намагалися звести кінці з кінцями.
Сьогодні реальність є такою, що наше мультимедійне суспільство бачить, як стираються грані між різними видами засобів масової інформації: Інтернет транслює телебачення, телекомпанії пишуть статті, а де при цьому залишаються газети?
Ніхто не стане заперечувати, що багато газет мають потужності для подальшого просування у сферу відео. The Times, наприклад, має особливо розвинуту мультимедійну студію новин. Але чи мають вони достатньо місця для просування в цю сферу? І це зовсім інше питання.
Але що станеться, якщо, як пропонує Престон, газети знову зосередяться на своїх власних цінностях і створять свій унікальний комерційний аргумент, те, з чим вони завжди мали справу: друковане слово? "Якщо газети хочуть вижити, вони повинні припинити спроби наздогнати інтернет-новини", - пише Престон. Звичайно, з новими пристроями для читанняв електронному форматі,які щомісяця заповнюють ринок, не кажучи вже про теперішню повсюдність мобільних телефонів з можливістю встановлення програмних додатків, газети повинні перейти на нову платформу й уже на ній знайти опору.
Можливо, відео вбило зірку радіо - це може навіть вирішити долю таких каналів, як News 24, - але як щодо газет? Це питання, яке Престон пропонує вирішувати самим видавцям газет, без песимізму, але тільки тоді, коли вони "припинять спроби наздогнати відео".
Автор: Хелена Хамфрі
Джерело: The Guardian